Вобла - рибний магазин №1. Краща в'ялена риба!

Історія рибного магазину «Океан»: згадали і потішилися справжньому

Інтернет-магазин риби «Вобла» – це не пропаганда. Не культ. Не туга за минулим. Це іронія на час, коли було нічого не можна. Коли не було вибору, купувати рибу в четвер чи ні. Коли купували те, що дають. Коли в’ялена риба була сумним «сухарем», але задовольнялися малим. У нас можна все.

Історія рибного магазину «Океан»

Передумови бізнесу

Після Другої Світової уряд СРСР зайнявся активним інвестуванням в рибальський флот. Там «відмити», там – «відкатати», там – народ підлаштувати. Загалом, вигідно було рибу ловити, продавати, популяризувати. Спочатку в 40-х вони придумали «Рибний день четвер». І рибу збути, і дефіцит м’яса приховати. Ввели обов’язкові дні рибних страв в місцях громадського харчування, малювали плакати, знімали телепередачі. Риба, мовляв, глава столу. Їжте. Купуйте. Споживайте.

Народ не оцінив. За аналітикою 1937 на людину в рік припадало лише 5 кг риби. Висновок – добровільно виходило слабо, потрібні були нові методи.

На початку 70-х років, тодішній Міністр Рибного Господарства, Олександр Якимович Ішков побував у відрядженні в Іспанії. Побачив місцеві рибні супермаркети і був вражений.

Асортимент, акваріуми з живою рибою, система самообслуговування, підлогові рефрижератори, організація торгівлі, упаковка продукції, попит. Все це Ішков жадав відкрити в СРСР, щоб таким витонченим методом збільшити споживання і збут рибної продукції по країні. Недовго думаючи, він захотів і своєму народові показати «як треба рибу їсти». Користуючись своїм авторитетом, умовив Брежнєва і Косигіна практично без змін перейняти цю модель і реалізувати.

Рибний базар

Перший «Океан», луска на стінах та ікра по 4,20

У 1972 році в Сочі відкрили перший «фірмовий» магазин «Океан». У тому ж році, до речі, і в Сумах.
Оригінальне облицювання стін панелями у вигляді рибної луски, величезні підлогові відкриті холодильники, консерви та заморожування, вагова чорна ікра та клішні краба – радянський народ ходив до супермаркету як на екскурсію. Ішков і його «молода команда» спостерігали за ходом справ першого магазину – вже через п’ять років у всьому Союзу були відкриті 104 «Океана».

Ажіотаж дійсно був. Радянська нерозбещена людина вперше могла сама вибирати продукти і класти собі в корзину. Могла побачити живу рибу в продажу у великих акваріумах. До цього свіжак продавали з кузовів вантажівок. Були консерви на будь-який смак, морепродукти, вагова ікра по 4 рубля 20 копійок. А артисти філармонії, подейкують, частенько забігали за свіжими устрицями. Ну, хоч важке і непоказне життя радянського артиста, а устрицю собі дозволити міг.

Практично в кожному супермаркеті була ресторанна зона. Там тобі, мовляв, і кальмарів в пивному клярі подадуть, і мідії в вершково-часниковому, і обрану тобою дорадушку на грилі зварганять. Жартуємо, ні. Там сміливо і гордо можна було поїсти парових котлеток зі списаного з продажів минтаю, хека в томаті або кільки з пюре. Але картинка була красивою, безперечно. Справжній рибний ресторан, та ще й посеред величезного новенького рибного магазину. Люкс! Преміум!

Рибний ресторан

Скандали, інтриги, розслідування

До слова про списаний товар. Ішков був той ще підприємець. Успішний успіх тоді мірявся своєрідно. За стандартами, дозволялося до 10% списань заморозки. Це, по ідеї, дозволяло б завжди тримати на полицях першокласний свіжий товар. Внутрішні ресторани теж закуповували продукцію, але часто грішили плавцями, хребтами і «відходами» в складі своїх котлеток. В результаті махінатори об’єдналися. І, умовно, свіженького лосося списали – а в страву пішли обрізки поза касою.

Асортимент і атмосфера

Панелі у вигляді рибної луски, декоративні штурвали, стилізовані риби, канати та морські вузли – інтер’єр вражав радянську людину. Таки європейський рівень! А все, що було в дивину, називалося «фірмовим». Так і «Океан» в кожному місті Союзу звався фірмовим рибним магазином. Сюди приходили і діти, і дорослі. І за покупками, і просто подивитися. Ба більше за оселедцем, єдиним до свята. Та за устрицями з крабами для аристократів-інтелігентів. Тут бував кожна радянська людина, будь-якого віку і статі. А ви пам’ятаєте, як ходили туди? Ці здорові холодильники із замороженою рибою і креветками, які раніше навіть по телевізору ніхто не бачив. Ці величезні відкриті акваріуми, з яких виловлювали рибехі і відразу – на ваги.

Свіжа риба

До речі про упаковку. В «Океані» вперше можна було побачити за касою «пакувальника». Людина дбайливо (ну, давайте так вважати) пакувала кожну рибину в папір, і клала вам в авоську. Ніяких тобі біо-пакетів, шоперів і пакувальної «непромокашки».

Минтай, тріска, короп. Кальмари, устриці, м’ясо криля. До новорічних свят зростав інтерес до клешні краба – їх додавали  в майонезні салати. Можна було купити копчену скумбрію та в’ялену воблу. У другій половині 70-х років, коли по всьому Союзу прогримів дефіцит, «стиснутися» довелося і мережі рибних супермаркетів. Холодильники спорожніли, полки заповнилися однаковими банками консервів, а артисти перестали приходити за устрицями.

Дефіцит рибних магазинів і радість нашої реальності

Фури привозили брили замороженого хека, вивантажували біля входу, рубали на дві-три частини, і за хвилину все розгрібали. І так – по кілька вантажівок в день. Люди хапали про запас, не перебираючи харчами. Ми навіть віршик міських оптимістів вам знайшли:

«Две «Кильки в томатах»,
Две дамы в халатах,
На стенах – чешуя,
А на полках – …ничего.».
(мова оригіналу)

Ненадовго мережа з кризи вийшла. Повернулася риба і делікатеси. Але чому ненадовго? «Верхівки зажрались». Схеми, хабарництво, махінації та операції повз каси. СРСР добував з надлишком, а надлишки – завжди спокуса. Корупція почалася на обробленні і розфасовці, на продажу необлікованого товару. Всім відома історія з чорною ікрою в консервних банках від кільки в томаті. Все б, можливо, йшло тихо і далі. Поки одного разу один ветеран не повернув «чорне золото» назад в магазин, вимагаючи свою законну кільку.

Історія великої мережі рибних супермаркетів «Океан» закінчилася кримінальними справами, вироками та банкрутством.

Заказ риби онлайн

Але ми щасливі, що живемо в новій реальності! Що рибу можна замовити онлайн, і доставлять її в красивій упаковці. Що немає безвиході готувати дітям котлетки на пару з старенького хека. Що до новорічного столу не моветон – не готувати майонезний салат. Ми живемо в прекрасний час свободи. Свободи вибору, дій і думок.

«Вобла» – іронія і культ свободи вибору

Інтернет-магазин «Вобла» – це не пропаганда. Не культ. Не туга за минулим. Це іронія на час, коли було нічого не можна. Коли не було вибору, купувати рибу в четвер чи ні. Бо купували те, що дають. І навіть в’ялена риба була сумним «сухарем», але задовольнялися малим.